1	озираючись, не спішачись і не звертаючи уваги	ні	на що постороннє.
2	Пан Стальський, мій домашній інструктор у третій…	ні,	pardon, у другій гімназіальній класі!
3	--	Ні.
4	--	Ні.	Хочу пошукати якоїсь реставрації. Вчора і позавчора,
5	--	Ні,	пане.
6	-- О	ні,	я під час паузи ходив на перекуску,
7	-- О, що те, то	ні!	Борони Боже! Жадні компліменти, -- живо заговорив
8	--	Ні,	пане, сидить дома.
9	--	Ні,	не німа.
10	-- Але ж	ні!	Ввійдіть! Я не панночка, мене не заженуєте.
11	-- О	ні,	не треба! Дуже мене зацікавив наш опис.
12	я, здається, пізнав би між тисячами! Та	ні,	не може бути, се не вона! Тихо
13	--	Ні,	вже близенько. У нас тут загалом нема
14	У однім кінці чихнеш, у другім чути.	Ні	з чим найменшим не сховаєшся перед цікавими
15	--	Ні,	се мені не до шмиги! Чого я
16	щоб сказати, як ангели в раю --	ні…	Знаєте, і між святими буває рай і
17	Супроти серйозної атаки з вашого боку майже	ні	одна не встоїть. Зрозумієте, що я не
18	знаєш що. Або я твоя жінка, або	ні".
19	"Бачиш, що можу, коли питаю. Та	ні,	не буду питати, а скажу тобі попросту,
20	на третім зробить зовсім своїм невольником. Е,	ні,	моя пані, се у нас так не
21		"Ні,	моя пані, нема чого сміятися. Я сю
22		"Ні,	ні, ні! Не хочу! Одної хвилі не
23	"Ні,	ні,	ні! Не хочу! Одної хвилі не стерплю,
24	"Ні, ні,	ні!	Не хочу! Одної хвилі не стерплю, щоб
25	ха, ха! -- засміявся я. -- Бити!	Ні,	рибонько. Пальцем тебе не ткну. Але проте
26	--	Ні.
27	--	Ні.
28	жінки, але хоч би вона була собакою,	ні,	гієною, -- то ще гріх би було
29	що, і ти хотіла би побачити? Е,	ні,	я піду сам, а завтра розповім тобі".
30	--	Ні.	Знаєте, буває двоякий вираз терпіння у людей
31	він, вирозумівши річ, мусив відправляти таких людей	ні	з чим, хоч і як добре розумів
32	або в найліпшім разі відправлювано з канцелярії	ні	з чим. Д-р Рафалович, очевидячки, не рвався
33	канцелярію руською і поклав собі правило, що	ні	один "кавалок" із неї не сміє вийти
34	але він достоював свойого права, не подавався	ні	на які підмови ані жалі, але, навпаки,
35	стрічав на своїх клієнтах. Ще не говоривши	ні	з ким ані слова про політику, він
36	-- Е,	ні!	Але я знаю, що вам там різні
37	--	Ні.	Я думав, що пан меценас мають нині
38	лінивство, і все те -- мої помічники.	Ні,	пане меценас, я досі не мав у
39	й сам розпустив її, а може, й	ні.	Досить, що мені вона на руку. Я
40	Що я вам буду говорити так або	ні?	Маєте право не вірити мені. А от
41	--	Ні,	не фантазії, можете вірити мені. Зрештою ні,
42	Ні, не фантазії, можете вірити мені. Зрештою	ні,	не вірте, а вперед переконайтеся, чи я
43	й переконаюся відразу, чи се вона, чи	ні".
44	не впала в очі, нікого не зацікавила,	ні	з ким не була знайома.
45	сезоні, остільки панночка, мов завзялася, не показалася	ні	на однім. У Євгенія горіло серце, щось
46	обіллялися густим рум'янцем, старша блондинка кивнула головою.	Ні,	вони не мали нічого против того, тим
47	з крісла, вхопив капелюх і, не прощавшися	ні	з ким, вибіг із покою. Того дня
48	грати їм до танцю. Він грав, але	ні	за що в світі не був би
49	слухати. Невеликий маестро! А поглянути на нього?	Ні,	Євгеній боявся сам собі признатися, що їй
50	--	Ні,	пані, я юрист.
51	йшла обік нього, не був би глянув	ні	за які скарби в світі. Він не
52	силою він учився до екзаменів, не дбаючи	ні	про що більше. Він не укладав собі
53	--	Ні,	я пані не покину так! Пані щось
54	--	Ні,	ні, ні! Прошу вас, ідіть. Мені нічого.
55	-- Ні,	ні,	ні! Прошу вас, ідіть. Мені нічого. Я
56	-- Ні, ні,	ні!	Прошу вас, ідіть. Мені нічого. Я не
57	--	Ні,	пане! Се тілько так… хвилина. Прошу вас…
58	--	Ні,	пані! Я не відступлю вас, поки не
59	-- Але ж	ні,	ні! Я здоровісінька.
60	-- Але ж ні,	ні!	Я здоровісінька.
61	--	Ні,	про термін ще не чути нічого. Я
62	не можна. Бачите -- під самим носом.	Ні	курки де випустити, ні гуску, ні теля
63	під самим носом. Ні курки де випустити,	ні	гуску, ні теля вигнати. А пан спер,
64	носом. Ні курки де випустити, ні гуску,	ні	теля вигнати. А пан спер, польових посилає,
65	--	Ні,	всі панські ґрунти з двором і з
66	--	Ні,	пан нас щось дурять. Де то хто
67	--	Ні,	не хочемо. То не наш антерес! Ми
68	візьме. І се має бути освічений чоловік?	"Ні,	книжкова освіта ще не дає життєвої освіти.
69	вгору, у військовій поставі, не змигаючи оком	ні	в сей бік, ні в той, він
70	не змигаючи оком ні в сей бік,	ні	в той, він ходив, ходив і ходив.
71	торбу через плечі та йти на випроси.	Ні,	видно, Ваґман не такий злий чоловік, бо
72	--	Ні,	не те! Зовсім не те! -- мовив
73	щось, то робити до шпунту, а як	ні,	то й не зачинати. Як пізнав свою
74	яким не маю секрету і не потребую	ні	з чим ховатися", -- вас. Щоб ви,
75	перестаючи, йде, йде, йде чимраз далі. Глухо.	Ні	голосу пташини, ні шуму вітру, ні цвіркоту
76	йде чимраз далі. Глухо. Ні голосу пташини,	ні	шуму вітру, ні цвіркоту сверщка, навіть стук
77	Глухо. Ні голосу пташини, ні шуму вітру,	ні	цвіркоту сверщка, навіть стук його кроків проковтує
78	вгору чарку. Хто вона? Яке її лице?	Ні,	дармо натужує очі Євгеній. Дараба вже минула,
79	на нерозривну долю, на нерозривну муку? Здається,	ні.	Щось інше спиняло його, паралізувало його волю.
80	--	Ні,	не забула.
81	-- Крихіточку…	ні,	-- з притиском відповіла Реґіна. -- Ах,
82	-- Але ж	ні,	ні, не пручайся! Не можу здержатися! Таку
83	-- Але ж ні,	ні,	не пручайся! Не можу здержатися! Таку радість,
84	Ого, пан меценас починають підпускати шпильки! Ну,	ні,	мене тим не вколете! Я чоловік загартований.
85	цьоця змірила вас своїм згірдним поглядом --	ні,	не згірдним, а було в тім погляді
86	чудово всміхається! -- гірко скрикнув він. --	Ні,	пані, позвольте й мені сказати вам правду…
87	--	Ні,	ні, пане Баране, мені про те байдуже,
88	-- Ні,	ні,	пане Баране, мені про те байдуже, чи
89	--	Ні,	не може бути, щоб ви се самі
90	-- Певно, що	ні.
91	--	Ні,	не видно було. Говорили живо, далі вона
92	-- Я сказав, що	ні.
93	Як пан думають, самовитий він чоловік, чи	ні?
94	--	Ні.
95	Те, що прийде тепер, не буде вже	ні	таке блискуче, ні таке ніжне, ні таке
96	тепер, не буде вже ні таке блискуче,	ні	таке ніжне, ні таке радісне. Що воно
97	вже ні таке блискуче, ні таке ніжне,	ні	таке радісне. Що воно буде -- не
98	-- Ба	ні,	що правда. Адже отсе вертаємо з такого
99	--	Ні.	Здоровісінькі були.
100	-- Знають, чому би	ні.	І в раді повітовій знають, і в
101	Він у політику ніяку ніколи не мішався,	ні	з чим наперед не виривався, в студіях
102	все-таки якось переліз. У нього не було	ні	приятелів, ні ворогів; він не втискався нікому
103	переліз. У нього не було ні приятелів,	ні	ворогів; він не втискався нікому в знайомість;
104	казанні, і від'їжджав, не раз не обмінявшися	ні	з ким ані одним словом, крім звичайного
105	--	Ні,	але згадував про вас.
106	--	Ні.	Се я догадуюся.
107	--	Ні,	так я з вами й говорити не
108	се знати? Може, буде, а може, й	ні.
109	Але ж то у газетах зовсім нічого	ні	про яку війну не говорять.
110	-- Але ж	ні	про яку війну нічого не відомо.
111	-- Як кождого року? Е,	ні,	пане. То не така бранка. То перед
112	--	Ні,	я не про зріст. Але так, учений
113	Будуть брати всіх, хіба кривих та сліпих	ні,	а кого візьмуть, то зараз у мундур,
114	--	Ні,	війт вийшов. А нас він просив не
115	пан радять робити? Виходжувати тото увільнення чи	ні?
116	-- Е,	ні!
117	--	Ні,	прошу пана, судія не буде питати.
118	смерть, нехай би його повісили!" І Страхоцький	ні	сіло ні впало засуджує хлописька на смерть
119	би його повісили!" І Страхоцький ні сіло	ні	впало засуджує хлописька на смерть і зараз
120	--	Ні.	Ще там якісь жиди шваркочуть.
121	--	Ні,	-- відповів Ілько.
122	--	Ні?	Як то ні? Адже ж ти бив
123	-- Ні? Як то	ні?	Адже ж ти бив Лейбу.
124	--	Ні,	дякую красненько. Волить він мене скаржити.
125	--	Ні,	ані разу! То ще не все, прошу
126	--	Ні.
127	--	Ні.
128	--	Ні.
129	--	Ні,	не сам. Узяв собі до помочі двох
130	--	Ні,	прошу пана, то хлоп.
131	час. А то такий проклятий хащ, що	ні	стежки, ні прикмети жадної. Ходжу й ходжу,
132	то такий проклятий хащ, що ні стежки,	ні	прикмети жадної. Ходжу й ходжу, всюди однаково,
133	--	Ні,	ні, буде з мене й тут! І
134	-- Ні,	ні,	буде з мене й тут! І за
135	його, чи пан Шнадельський -- адвокат, чи	ні?
136	--	Ні,	з сего боку села ні. Аж як
137	-- Ні, з сего боку села	ні.	Аж як переїдете за село та потім
138	--	Ні	на кого не надійтеся! -- говорив далі
139	на білім, у всіх згідно, що вони	ні	про що не знають, ніяких грошей Шнадельському
140	не знають, ніяких грошей Шнадельському не давали,	ні	про яку бранку від нього не чули
141	Євгеній, прочитавши сей незвичайний документ. -- Е,	ні,	панове, ся штука не піде так гладко.
142	щоб кидав шляхетським словом гонору, мов половою.	Ні,	він мав уложений дуже гарний, геніальний план,
143	важку працю, якої Шнадельському страшенно не хотілося.	Ні,	вже як їхати, то з добре наладованою
144	можна, пане президенте. Народ дуже обурений, усюди	ні	про що не говорять, як тілько про
145	жидів, докоряти їм, грозити -- не придалось	ні	на що: кождий жид заслонювався тяжкими часами,
146	продам їх, а тоді не можу ручити	ні	за що.
147	--	Ні,	навпаки, він поступовий, можна сказати, революційний, --
148	-- Зовсім	ні.	Вони обчислені на основі дотеперішніх балансів. Зрештою
149	-- О	ні,	мене не здуриш! -- говорить він з
150	не то до якогось незримого розмовника. --	Ні,	я вже що бачу, то бачу. Хоч
151	--	Ні,	не можна се так лишити. Щоб пекельний
152	так і хапнув їх усіх, мов сонних?	Ні,	ні, гріх мені буде, коли допущу до
153	і хапнув їх усіх, мов сонних? Ні,	ні,	гріх мені буде, коли допущу до сего.
154	До діла! Крайня пора! Не знаємо дня	ні	часу, коли прийде злодій, тож годі отягатися!
155	він! Тут він! Ось тут було чути!	Ні,	он там на розі! Ні, тут десь!
156	було чути! Ні, он там на розі!	Ні,	тут десь! -- лунали за ним голоси
157	--	Ні,	не спить, -- голосно сміючись, мовив Стальський.
158	концепт. Але зробити щось приємного -- ох,	ні,	вона нездорова.
159	стати яким-небудь кельнером або пастухом чужого стада.	Ні,	спасибі за ласку! Я би на таке
160	-- Розуміється, що	ні!	-- потвердив Шварц.
161	всіх кругах міської людності на новий рік	ні	про що не говорили, як тільки про
162	-- А що ж! Чому ж би	ні?	Я пану меценасові улегшу.
163	--	Ні,	пане Ваґман. Я роздумав сю справу. Не
164	-- Що ж, чоловік	ні	за кого не може ручити, хіба за
165	я мусив би зробитися невольником тих Умов.	Ні,	не хочу сього.
166	--	Ні,	не байка. І хочу помагати бідним.
167	--	Ні,	пане Ваґман. Для себе ні.
168	-- Ні, пане Ваґман. Для себе	ні.
169	-- Хіба вам здається, що	ні?	-- живо запитав Євгеній.
170	вам не одну несподіванку. А може, й	ні	-- ну, та не в тім річ.
171	--	Ні,	пане, я не скажу нічого. Я загалом
172	--	Ні,	але я сам роздумав. Я не бесідник,
173	--	Ні,	Бог милував. Я ось із сими людьми,
174	сімейне гніздо, дбали б про сім'ю… Та	ні,	вам захочується пускатись на такі авантюри…
175	обходити? Справи, з яких ви не винесете	ні	користі, ні почесті, ні слави, хіба лайку,
176	з яких ви не винесете ні користі,	ні	почесті, ні слави, хіба лайку, компрометації, роздратування
177	ви не винесете ні користі, ні почесті,	ні	слави, хіба лайку, компрометації, роздратування власних нервів,
178	-- Але зможете, зможете! Чому	ні?	Се ж від вас одного залежить.
179	--	Ні,	пане меценасе! Я вам щось пораджу.
180	людей і порядків, се їх мало обходить.	Ні,	не так кажу, і се їх обходить,
181	по моїй думці, зовсім не судить, нікого	ні	за що не судить, тілько любить, і
182	жадає хто від нас тої асиміляції? Здається,	ні.	Але зате кождому пожадане, щоб ми були
183	гріб на свою купу і не дбав	ні	про що інше. Тепер, коли син мій
184	мені до того, чи воно відбудеться, чи	ні.	То вже пану старості ліпше знати, чи
185	ліпше знати, чи має воно відбутися, чи	ні.	А нам важно тілько те, щоб воно
186	--	Ні.	На мій сором, знов політична справа.
187	--	Ні,	пане старосто. Се ми -- кілька нас
188	не озовешся? Скажи, маю я рацію, чи	ні?	Адже мусиш сама признати, що маю рацію.
189	а мені була до вподоби. А ти	ні	та й ні. І поставила на своїм
190	до вподоби. А ти ні та й	ні.	І поставила на своїм -- прогнала її
191	чи не щезне вона, чи не пропаде.	Ні,	вона все горіла та блищала на тім
192	замовкла, але в душі не вірила сьому.	"Ні,	скляний череп не видасть такого проміння!" --
193	душі, і кладуся за кару. Але вимір!	Ні,	против такого нелюдського виміру кари я рекурсую,
194	іскриться, міниться і гріє мене по-давньому --	ні,	ясніше, краще, ніж коли-небудь. Се не ілюзія!
195	-- воно й досі не покинуло мене.	Ні,	ти любиш мене, Ґеню! Чую се, вірю
196	бік о бік, слухати його слів --	ні,	ні! Радше смерть!
197	о бік, слухати його слів -- ні,	ні!	Радше смерть!
198	--	Ні,	пані. Я вже майже скінчив. Ту крихітку,
199	голову вниз, вона мовила ледве чутно: --	Ні…	я не маю вам ніщо більше сказати…
200	--	Ні,	ні, не говоріть! Не заперечуйте, бо се
201	-- Ні,	ні,	не говоріть! Не заперечуйте, бо се була
202	самі зробили з мене в своїх мріях?	Ні,	не говорімо про любов. Не говорімо про
203	--	Ні,	пані, -- мовив Євгеній. -- І я
204	було нічого надзвичайного. Нема чим вам турбуватися.	Ні,	пане, про се покиньмо. Я ось що
205	--	Ні,	пані, -- мовив Євгеній, -- не робіть
206	міста, щасливий, як ніколи, не звертаючи уваги	ні	на що і ні на кого.
207	не звертаючи уваги ні на що і	ні	на кого.
208	--	Ні,	пане, вона у вас! -- підносячи голос,
209	--	Ні,	не буду тихо! Не буду! -- репетував
210	-- Надармо? О	ні!	Я нічого не роблю надармо. Я свойого
211	значить, двері відчинені. А хоч би й	ні,	то на стук вийде відчинити.
212	--	Ні,	жиє ще! -- шептав Шварц. -- Поможи!
213	--	Ні!	-- шепнув з переляком Шнадельський, бачачи, що
214	-- До них?	Ні,	не можу. Я ввесь трясуся. На мені,
215	--	Ні.	Все нутро мов кипить. А що, нема
216	--	Ні,	не ляжу. Страшно мені.
217	Говори: була сьогодні вночі у Рафаловича чи	ні?
218	-- Тьфу на тебе! Відступися геть, чортяко!	Ні	п'єш, ні говориш, тілько мені своїм відьомським
219	на тебе! Відступися геть, чортяко! Ні п'єш,	ні	говориш, тілько мені своїм відьомським поглядом ґуст
220	Йдемо законною дорогою і не потребуємо критися	ні	з чим. А в такім разі й
221	-- На жаль,	ні!	Прошу се зараз оголосити зібраним і зарядити,
222	--	Ні,	пане маршалку. Віче заповіджено як публічне. Значить,
223	--	Ні,	не чув нічого.
224	староста, вступивши на подіум і не дивлячися	ні	на кого.
225	--	Ні,	пане, не жарт! -- мовив староста. --
226	Всі зібрані стояли	ні	живі ні мертві. Хоча дальші не чули
227	Всі зібрані стояли ні живі	ні	мертві. Хоча дальші не чули й не
228	мерця. Пан бурмістр сидів на президіальнім кріслі	ні	в сих ні в тих, селян богато
229	сидів на президіальнім кріслі ні в сих	ні	в тих, селян богато вийшло за Євгенієм
230	--	Ні,	-- мовив, ще дужче задумуючись, староста. --
231	--	Ні.	Навпаки. Оповів мені зовсім щиро всю історію